Перевірки майнових декларацій українських чиновників продовжують генерувати історії, в які важко повірити. Цього разу відзначився тимчасово виконуючий обов'язки голови Державної екологічної інспекції Олександр Субботенко. Намагаючись легалізувати величезні суми готівки, посадовець розповів антикорупційним органам історію про "бабусин скарб", яка викликала чимало запитань у НАЗК. Про це редакція 368.media дізналася з повного звіту перевірки декларації посадовця за 2024 рік.
"Випадкова знахідка": версія чиновника
Під час перевірки декларації посадовця увагу інспекторів привернула задекларована готівка у розмірі понад 620 тисяч доларів. Коли Субботенка попросили пояснити джерело походження такого капіталу, він заявив, що 653 тисячі доларів він просто виявив у харківському гаражі.
Цей гараж перейшов йому у спадок після смерті бабусі. За версією чиновника, його бабуся і дідусь мали "сімейну традицію" — конвертувати всі зароблені кошти в долари. Він стверджував, що літні люди змогли накопичити цей статок, оскільки нібито багато їздили у справах по території колишнього СРСР.
Чому НАЗК не повірило у "комсомольські мільйони"?
Антикорупціонери проаналізували біографію родичів посадовця, і його легенда розсипалася на факти. Бабуся чиновника працювала технічним секретарем та завідувачкою обліку в райкомі комсомолу і звільнилася ще у 1984 році. Дідусь помер у 1989-му. Офіційні доходи на цих посадах жодним чином не дозволяли відкласти сотні тисяч доларів. Бізнесом жінка ніколи не займалася.
В НАЗК нагадали посадовцю історію: до 1991 року в Радянському Союзі обіг іноземної валюти був суворо заборонений. За валютні операції можна було потрапити за ґрати або навіть отримати розстріл, тому "вільно конвертувати гривні у долари" бабуся фізично не могла. У документах на спадщину від 1992 року про жодні збереження в іноземній валюті не було ані слова.
Судовий провал та кримінальна стаття
Як з'ясувалося, Субботенко ще у 2022 році намагався легалізувати ці гроші через суд, вимагаючи визнати за ним право власності на "спадщину". Однак суддя відмовив, наголосивши на абсурдному нюансі: позивач навіть не надав доказів, що ці гроші взагалі існують у природі. Суд зазначив, що якщо такі гроші дійсно були б знайдені, їх треба було б оформлювати за правилами знахідки "скарбу", чого чиновник не зробив.
За результатами повної перевірки НАЗК визнало пояснення посадовця недостовірними на загальну суму 26,7 млн гривень. Тепер у діях очільника Держекоінспекції вбачають ознаки кримінального правопорушення за статтею про умисне внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
