Не «підодіяльник» і не «простинь»: як правильно називати постільну білизну українською

У повсякденному спілкуванні українці часто використовують кальковані назви предметів побуту, що походять з російської мови. Особливо помітно це у найменуваннях елементів постільної білизни. Мовознавці зазначають, що слова «підодіяльник», «простинь» та «наволочка» не відповідають нормам літературної мови, та пропонують використовувати питомі українські відповідники. Про це повідомляє ТСН.

Забудьте про «підодіяльник»: шукаємо логіку в назвах ковдри

В українській мові предметом, яким вкриваються під час сну, є ковдра. Відповідно, назва чохла для неї має походити саме від цього кореня.

Оскільки слово «одіяло» є невластивим українській мові, використання похідного від нього «підодіяльник» є помилкою. Єдиним нормативним варіантом для позначення цього предмета є підковдра. Саме це слово зафіксоване в академічних словниках як назва білизни, у яку заправляють ковдру.

Простирадло чи «простинь»: як не помилитися з постіллю

Ще одна поширена мовна помилка стосується великого шматка тканини, яким застеляють матрац. Слово «простинь» є прямим запозиченням, яке не притаманне українській лексичній системі. Так само небажаним є використання зменшувально-пестливої форми «простинка».

Експерти радять використовувати такі варіанти:

• Простирадло — основна літературна форма.

• Простирало — допустимий синонімічний варіант.

Наволока замість наволочки: секрети «одягу» для подушки

Для позначення чохла на подушку найчастіше використовують слово «наволочка», проте лінгвісти радять звернути увагу на більш давній та питомий варіант — наволока.

Цікавою особливістю є те, що слово «наволока» в українській мові має ширше значення. Раніше воно могло вживатися як загальна назва для будь-якого змінного чохла, зокрема й для підковдри. Наразі використання форми «наволока» замість «наволочки» допомагає уникнути надмірного вживання суфіксів, характерних для запозичень.