«Мені було моторошно»: українка назвала 3 несподівані речі, які вразили її в Японії

Більшість із нас уявляє Японію як суцільний неон, швидкісні синкансени та роботи на кожному кроці. Але якщо зазирнути у звичайний місцевий побут, замість захоплення можна отримати непоганий стрес. Українка, яка подорожувала країною, виклала в TikTok відео про три повсякденні речі, які змусили її нервувати найбільше, і вони не мають нічого спільного з високими технологіями.

Гігантські павуки в ролі хатніх улюбленців

Найбільшим випробуванням для нервів стала місцева живність безпосередньо у квартирах. Японська фауна загалом налічує понад сотню видів павуків-стрибунів, але в людські оселі найчастіше заповзає павук-мисливець (Heteropoda venatoria). Це здоровенна істота, яка до того ж феноменально швидко бігає.

Найбільший дисонанс викликає реакція самих японців. Вони навіть не думають братися за капці, щоб вигнати цього сусіда. Для місцевих такий павук – це дуже корисний «охоронець» та безкоштовний дезінсектор, який старанно виловлює тарганів та інших комах. А от непідготовленого європейця раптова зустріч із таким гігантом у коридорі може довести до справжньої панічної атаки.

Сон на підлозі: чому футон додає тривожності

Проблема з павуками автоматично перетікає в наступний страх – місцеву культуру сну. Замість звичних ліжок на ніжках тут часто використовують футони – спеціальні матраци, які розстеляють просто на підлоговому покритті (татамі). Психологічно дуже важко розслабитися і заснути на одному рівні з підлогою, коли ти чудово знаєш, що десь у цій же кімнаті повзає пухнастий мисливець.

Звісно, сучасна Японія не спить виключно на підлозі. У мегаполісах і звичайних квартирах люди давно ставлять класичні європейські ліжка. Але якщо ви зупинитеся в провінції, орендуєте гостьовий будиночок чи номер у традиційному готелі (рьокані), доведеться звикати до футона.

Синдром вимерлого міста після 19:00

Ще один момент, від якого стає відверто не по собі – це різка вечірня порожнеча. Ми звикли бачити в кіно Токіо чи Осаку, де життя і вивіски пульсують 24/7. Проте за межами великих міст діє зовсім інший розклад. У сільській місцевості та невеликих містечках більшість крамниць зачиняє свої двері вже о шостій вечора. Після 19:00 вулиці та торгові квартали вимирають настільки швидко і тотально, що це починає тиснути на психіку. За словами туристки, коли ти йдеш абсолютно порожнім містом без жодного перехожого і світла у вітринах, виникає стійке відчуття, ніби ти опинився у декораціях фільму про постапокаліпсис.