Пивоваров – фельдшер-акушер, Монатік – юрист: ким за освітою є українські зірки

Коли розбираєш сучасний український пісенний дискурс, особливості сленгу чи стилістичні регістри, іноді дуже корисно глянути на бекграунд самих виконавців. Адже їхній словниковий запас і життєвий досвід часто формувалися не на вокальних факультетах чи в консерваторіях, а в лікарнях, дитсадках або навіть у судах. Дехто пішов учитися заради спокою батьків, а хтось реально встиг попрацювати за фахом, перш ніж вийти на велику сцену.

Зірки в білих халатах

Найбільше рвуть шаблони контрасти між сценічним драйвом і минулою медичною практикою артистів.

Артем Пивоваров: після дев'ятого класу вивчився на фельдшера-акушера. До того, як збирати стадіони, він працював у реанімації (відділенні анестезіології) і навіть тричі приймав пологи — допоміг з'явитися на світ двом хлопчикам і дівчинці. Згодом музикант здобув ще й диплом еколога.

Кузьма Скрябін за наполяганням батьків вступив до Львівського медінституту на стоматологію. Близько року він чесно відпрацював за фахом, але завжди згадував цей період із фірмовим гумором, бо серцем уже давно був у музиці.

Гарік Кричевський виріс у родині медиків і сам мріяв лікувати людей. Перед вступом до Львівського медуніверситету майбутній шансоньє навіть працював санітаром на «швидкій», а після випуску певний час був лікарем-рентгенологом.

Сцена замість залу суду

Юридичні факультети теж подарували українському шоубізу кількох топ-артистів.

Дмитро Монатік: у 2003 році пішов вчитися на юриста в МАУП. Проте кодекси та закони програли конкуренцію ритму – ще студентом він танцював у луцькому брейкданс-колективі, з якого все і почалося.

Тарас Тополя: лідер «Антитіл» обрав Національну академію внутрішніх справ. Для нього юриспруденція стала своєрідним компромісом із батьками: вони підтримували творчість сина, але хотіли, щоб він мав «серйозну» професію. Зрештою, музика перемогла.

Освіта, наука та економіка

Багато хто до популярності обрав зовсім нетворчі або, навпаки, дуже академічні напрямки.

Alyona Alyona: має диплом педагога та психолога (навчалася в Переяславі). До старту реп-кар'єри вона близько чотирьох років пропрацювала з дітьми – і вихователькою, і навіть завідувачкою дитсадка.

Ігор Кондратюк — справжнісінький науковець. Випускник фізфаку КНУ (спеціалізація – оптика). У 1996 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, що стосувалася процесів молекулярного розпізнавання.

Ольга Горбачова: мріяла стати вчителькою німецької, вступила до лінгвістичного університету і таки отримала диплом, хоча потім обрала телебачення та сцену.

Віктор Бронюк: фронтмен «ТІК» за освітою – художник-дизайнер та вчитель образотворчого мистецтва і праці (закінчив Барське педагогічне училище).

Ірина Федишин вирішила перестрахуватися й пішла на економічний факультет Львівського університету. Але економісткою так і не стала, бо лекції постійно чергувалися з уроками вокалу.

Отже, біографії багатьох українських зірок доводять, що шлях до великої сцени рідко буває прямим та передбачуваним. Здобуті «земні» професії – від медиків та юристів до педагогів і фізиків – не лише стали для них школою життя, а й додали унікальної глибини їхнім особистостям. Це чудове нагадування про те, що будь-який здобутий досвід ніколи не буває зайвим, а змінити вектор свого професійного шляху і піти за справжнім покликанням ніколи не пізно.