«Втратили все заради чистої совісті»: чому Полякова захистила Пугачову

Українська співачка Оля Полякова опинилася в центрі обговорень після нового інтерв'ю журналістці Раміні Есхакзай. Причиною гострої реакції мережі стали висловлювання артистки на захист російської естради, зокрема Алли Пугачової та Максима Галкіна, які свого часу виїхали з рф.

«Відмовилися від усього»: що саме сказала Полякова

У розмові Полякова наголосила, що не ділить людей на «хороших чи поганих за національністю», а натомість оцінює їх за вчинками. Як приклад вона навела Аллу Пугачову та Максима Галкіна, зазначивши, що в росії ці артисти мали абсолютно все, але в один день зібралися та покинули свою домівку.

За словами співачки, вони зробили це, щоб не бути причетними до режиму та мати «гарну чисту совість». Тому Полякова вважає несправедливим засуджувати росіян, які пішли на такі жертви, і закликає не хейтити тих, хто підтримує Україну в межах своїх можливостей.

Чому позиція співачки обурила мережу

Такі заяви викликали відчутне нерозуміння серед частини українців, які вказують на проблему тривалої прив'язаності вітчизняного шоу-бізнесу до російських «моральних авторитетів».

Зокрема, авторка «zloypsiholog» у своєму дописі різко розкритикувала позицію Полякової. Блогерка обурилася тим, що на п'ятому році повномасштабного вторгнення українські артисти продовжують захоплено пояснювати аудиторії «велич і жертовність» російської примадонни. За оцінкою авторки, багатьом представникам шоу-бізнесу виявилося значно складніше «витягнути російську сцену із себе», ніж просто фізично відмовитися від російського ринку.

«Мама» Пугачової: що не так із пацифізмом у пісні

Критика на адресу Полякової прозвучала на тлі обговорення нової пісні Алли Пугачової під назвою «Мама», реліз якої заплановано на 2025 рік. Твір подається як плач матері за сином, який загинув на війні.

Проте, як зазначають в українському інфопросторі, у тексті немає жодного маркера, який дозволив би ідентифікувати, про яку саме війну йдеться. Аналізуючи пісню, експерти звертають увагу на те, що такий абстрактний пацифізм розмиває межі між агресором і жертвою. Текст не дає відповіді, чи оплакує матір українця, який захищав свою землю, чи росіянина, якого росія відправила в іншу державу вбивати. На переконання української аудиторії, таке симетричне зображення горя без чіткого визначення винуватця війни не може вважатися реальною підтримкою України.