«Добрий ранок!» чи «Доброго ранку!»: як правильно вітатися

Вітання «Добрий ранок» нерідко стає темою мовних дискусій серед українців. Чи є така форма правильною?

На це запитання в інтерв'ю «Главкому» відповідала філологиня Ольга Васильєва.

Експертка з мови заперечує поширену думку про те, що «Добрий ранок» — неправильне формулювання, тоді як «Доброго дня» чи «Доброго вечора» — правильні. Васильєва вважає таку логіку нелогічною та необґрунтованою.

«Так, різні відмінкові форми – справді абсурд. Або всі три мають бути в називному, або всі три – в родовому. «Добрий ранок», – ні, не помилка. Вона, як і форма в родовому відмінку, зʼявилася аж у ХХ столітті. Це можна простежити по словниках», – пояснила мовознавиця.

Ольга Васильєва також нагадує про традиції вітання у минулі століття. За її словами, до ХХ століття українці, особливо в селах, використовували інші, більш архаїчні форми привітання.

«До цього селяни віталися тільки «Добри́день!» і «Добри́вечір!». У словнику Кримського і Єфремова (1924–1933) є «Добри‌день», «Добривечір», «Добраніч», «На добраніч», а «Доброго ранку» подано з приміткою «тільки в інтелігентів». («Доброго дня» і «Доброго вечора» теж придумали інтелігенти, але в незалежній Україні.) Ну а «Добрий ранок», яке зараз вважають помилковим, фіксується в російсько-українському фразеологічному словнику 1927 р. Підмогильного і Плужника: «Доброе утро» там перекладається тільки як «Добрий ранок», а «Доброго ранку» немає. У російсько-українському словнику сталих виразів 1959 р. Вирган і Пилинської подано обидві форми: «Доброго ранку!; добрий ранок!». На форму «Добрий ранок» натрапляємо і у творах класиків (Самчука, Стельмаха, Малика, Вінграновського, Костенко та інших). Особисто я вітаюся тільки в називному: «Добрий ранок», «Добрий день / Добри́день» і «Добрий вечір / Добри́вечір». А на «Доброго ранку / дня / вечора» відповідаю «Дякую», – зазначила мовознавиця.

Таким чином, обидві форми — як «Добрий ранок», так і «Доброго ранку» — є допустимими, а вибір між ними залишається за мовцем.